Сови

Інесса Анохіна

Ідеолог проекту

 

 

Річка тече, вона не знає перешкод. Якщо вона зустрічає на своєму шляху перепони, вона змінює своє русло, але її не можна зупинити, поки вона жива, завжди продовжує свій рух.

Вже дуже багато років тому реальність розкрилася саме так, що чай, як потік влився у моє життя і запросив мене у свій світ – гру сили та витонченості. З того часу я є служителем цієї сили. Якщо можна так сказати, якщо припустити, що це є початком…
Те, чому я навчаюсь в Чая, робить мене сильнішою, і я передаю це іншим, ділюся тим, чим я є і що я можу для когось відкрити. Це Любов.

Всередені кожного явища є Світло. Цей проект був створений для того, щоб бути ближчими до цього Світла. Простір і час рухає мене на безшумних крилах білої сови – магічного птаха, що несе світло крізь темряву. Не спати… Не розсіювати себе на порожні явища. Цей простір для того, щоб кожен, хто прийшов сюди, зміг сповільнитись, зупинитися… відчути життя і зробити крок назустріч Богу, назустріч собі.

 

Стефан Завівалко

“Миття посуду – це перший і останній по важливості крок” (жарт)

 

 

Для мене завжди  словосполучення “чайна церемонія”, викликало в середині відчуття… Я не розумів що за відчуття. Таке глибинне, що поверхневої назви важко підібрати. Коли настав момент, і я вирішив розібратися в цьому по справжньому… З того часу пройшло вже більше 15 років, а я все розбираюся… Занурюєшся все глибше  і глибше, але це як космос. Спочатку хочеш доторкнутися до хмар, потім сягнути небокраю, потім наблизитися до Місяця… А воно тут, поруч, таке знайоме до болю, рідне і неосяжне… Саме про це гунфу ча, чайна церемонія.